Налшык и Къэрал концерт гъэлъэгъуапIэм щэкIуэгъуэм и 24-м концерт гукъинэж щитащ КъБР-м и къэрал филармонием и оркестрым Темыркъан Борис и цIэр зезыхьэм. Ар теухуауэ щытащ Къэбэрдей-Балъкъэрым и музыкэ гъуазджэм дыщэ хьэрфхэмкIэ зи цIэ хатха музыкант, композитор цIэрыIуэхэу Къардэн Хьэсэнрэ Балэ Мухьэдинрэ къызэралъхурэ илъэси 100, Османов Нихьэт - илъэс 90 зэрырикъум.Пшыхьыр къызэригъэпэщащ КъБР-м и къэрал филармонием и оркестрым, КъБР-м ЩэнхабзэмкIэ и министерствэр и дэIэпыкъуэгъуу.
КъБР-м щэнхабзэмкIэ и министр Къумахуэ Мухьэдин пшыхьыр къыщызэIуихым жиIащ республикэм, къэралым я щэнхабзэмрэ музыкэ гъуазджэмрэ хэлъхьэныгъэ ин хуэзыщIа, зи лэжьыгъэхэм ноби щIэупщIэ яIэ композитор цIэрыIуэхэм я пшыхьым мыхьэнэшхуэ зэриIэр. Министрым пшыхьым зыкърезыгъэхьэлIахэм ягу къигъэкIыжащ Къардэн Хьэсэн, Балэ Мухьэдин, Османов Нихьэт сымэ я гъащIэмрэ гуащIэмрэ теухуахэр икIи къыхигъэщащ композиторхэм къащIэна лэжьыгъэхэм иджыри илъэс куэдкIэ зэрызыхуагъэзэнур.
РСФСР-м и цIыхубэ артист, КъБР-м и Къэрал саугъэтым гъуазджэмкIэ и лауреат, Къэбэрдей-Балъкъэр Республикэм и Гимныр зытха (1992 гъэ), адыгэ музыкэм и классик Къардэн Хьэсэн Къэбэрдей-Балъкъэр автоном областым и Шэджэм Езанэ къуажэм 1923 гъэм къыщалъхуащ. Курыт еджапIэм щыщIэса зэманым ар макъамэм дихьэхри, цIыхубэ Iэмэпсымэхэм еуэфу зригъэсащ, оркестрым хэтащ.
1942 гъэм накъыгъэ мазэм езыр-езыру зауэм кIуэри, 115-нэ лъэпкъ шуудзэ дивизэм и тIасхъэщIэхыу щытащ, Кавказыр, Украинэр, Польшэр, Чехословакиер хуит къэзыщIыжахэм яхэта, Германием нэс дэлъ гъуэгур зэпызыча Къардэн Хьэсэн дамыгъэ лъапIэхэр къыхуагъэфэщащ: ЩIыхь орденым и ещанэ нагъыщэр, Хэку зауэ орденым и етIуанэ нагъыщэр, «ЩIыхьым и дамыгъэ», «Къэбэрдей-Балъкъэр Республикэм и пащхьэм щиIэ фIыщIэхэм папщIэ» орденхэр, зауэм къыщихьа медаль 15.
Зауэ нэужьым Римский-Корсаков и цIэр зезыхьэ Ленинград консерваторэм щыIа адыгэ оперэ студиер къиухащ. Къардэн Хьэсэн и ехъулIэныгъэхэм папщIэ къыхуагъэфэщащ Чайковский Пётр и цIэр зезыхьэ стипендиер. И япэ тхыгъэхэр (квартетым папщIэ пьесэхэр) консерваторэм щитхащ. Жанр зэмылIэужьыгъуэхэм щыщ лэжьыгъэ 400-м щIигъу и Iэдакъэ къыщIэкIащ, музыкэ спектаклхэр, симфоние лэжьыгъэхэр, партитурэхэр, увертюрэхэр, Балэ Мухьэдинрэ абырэ зэдатха «Мадинэ» япэ адыгэ оперэри хыхьэу. И лэжьыгъэхэр Хэку лъагъуныгъэм, цIыхугъэм триухуащ. СССР-м, УФ-м я Композиторхэм я зэгухьэныгъэхэм я правленэхэм илъэс куэдкIэ хэтащ ар. 1954 - 1957 гъэхэм ар КъБАССР-м ЦIыхубэ творчествэмкIэ и унэм щылэжьащ, 1967 - 1971 гъэхэм Къэбэрдей-Балъкъэр радиом и хорым и художественнэ унафэщIу, 1962 - 1968 гъэхэм КъБАССР-м и Композиторхэм я зэгухьэныгъэм и правленэм и унафэщIу щытащ.
Къэбэрдей-Балъкъэрым и профессиональнэ музыкэ гъуазджэм и лъабжьэр зыгъэтIылъахэм ящыщщ КъБАССР-м гъуазджэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Балэ Мухьэдин. Республикэм, къэралым я макъамэ гъуазджэм абы хуищIа хэлъхьэныгъэхэр къэлъытэгъуейщ. Абы Музыкэ школыр къиуха нэужь, 1937 гъэм Кэнжэ къуажэм езыр-езыру къыщызэрагъэпэща духовой оркестрми хыхьащ. Курыт еджапIэр къиухагъащIэу, ар 1941 гъэм дыгъэгъазэм Хэку зауэшхуэм кIуащ. Музыкант ныбжьыщIэр 115-нэ шу дивизэм и макъамэ взводым и нэхъыщхьэу икIи и накъырапщэу хахащ. Шуудзэр зэхакъута нэужь, къэна зауэлIхэм унэм къагъэзэжын хуей хъуати, и узыншагъэр зэфIигъэувэжа нэужь, Балэм аргуэру зэуапIэм игъэзэжащ
1946 гъэм унафэ къащтат адыгэ оперэ театр къызэрагъэпэщыну, а Iуэхум хурагъэджэну Ленинград консерваторэм ягъэкIуахэм ящыщщ Балэри. Иджыри консерваторэм щыщеджа илъэсхэм абы зэфIэкI зэрыбгъэдэлъым гу къылъатат. Ещанэ курсым щыщIэсым Мухьэдин и Iэдакъэ къыщIэкIа лIыхъужь уэрэдхэр, романсхэр, хорым папщIэ итха лэжьыгъэхэр ягъэзащIэрт. Республикэм къагъэзэжа нэужь, абыхэм щIыналъэм макъамэ гъуазджэм и лъабжьэр щагъэтIылъащ. Балэм и Iэдакъэ къыщIэкIа лэжьыгъэхэр - уэрэдхэмрэ романсхэмрэ – классикэ лэжьыгъэу къалъытащ. Композиторым макъамэ щIилъхьащ КIыщокъуэ Алим и псалъэхэр зыщIэлъ «В память поэту» уэрэдым. Балэм итхащ симфоние поэмэхэр, къафэ сюитэхэр, романсхэр, уэрэдхэр, сабий макъамэхэр. «О танцевальной мелодии Северного Кавказа в его обработке» и лэжьыгъэм щIэупщIэ ноби иIэщ. Апхуэдэу Балэ Мухьэдинрэ Къардэн Хьэсэнрэ зэдатха «Мадинэ» япэ адыгэ лъэпкъ оперэр республикэм и музыкэ гъуазджэм и ехъулIэныгъэу къалъытащ. Республикэм къигъэзэжа нэужь, ар духовой оркестрым, музыкэ школ №1-м щылэжьащ. 1957 гъэм Балэ Мухьэдин Ленинград консерваторэм и щIэныгъэм щыпищэжащ. Композиторым и творчествэм нэхъыщхьэ дыдэу щыпхыша хъуар зауэращ. 1963 гъэм абы и Iэдакъэ къыщIэкIащ «Вечно живые» реквиемыр. Псори зэхэту лэжьыгъэ 50-м щIигъу и Iэдакъэ къыщIэкIащ абы. Балэ Мухьэдин уси 100-м макъамэ ящIилъхьащ. Абы къыхуагъэфэщащ музыкэ спектаклхэм я урысейпсо еплъыныгъэу Москва щекIуэкIам и щIыхь тхылъыр.
КъБАССР-м гъуазджэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Османов Нихьэт, псэужамэ, и ныбжьыр илъэс 90 ирикъунут. ЗэрыцIыкIурэ макъамэ Iэмэпсымэхэм еуэрт, уэрэдхэр итхырт. Баку щыщеджа илъэсхэм щыщIэдзауэ композитор лэжьыгъэм зрепщыт. И япэ лэжьыгъэхэм ящыщщ «Сюита для скрипки и фортепиано», «Турецкие напевы», «Лунная сказка» опереттэр, «Легенда о любви» симфоние поэмэр, тырку усакIуэхэм я усэхэм щIилъхьа макъамэхэр. Композиторым и увертюрэхэм, симфониехэм, балетхэм, балладэхэм, спектаклхэмрэ документальнэ фильмхэмрэ яхуитха макъамэхэм къыщыгъэлъэгъуэжащ адыгэхэмрэ балъкъэрхэмрэ я лъэпкъ IуэрыIуатэр. Кулиев Къайсын, Зумакуловэ Танзиля, Макитов Сэфар, IутIыж Борис сымэ я усэхэм макъамэ щIилъхьащ («Пусть никогда не умирают дети», «Любимая песенка», «В родной земле», «Каштаны», «Вернись», «Исламей») нэгъуэщIхэми. И уэрэдхэр ягъэзэщIащ уэрэджыIакIуэхэу Беппаев Сергей, Жанатаев Исмэхьил, Кульбаевэ Эльмирэ, Гергоковэ Тамарэ. Османов Нихьэт илъэс 20-м нэблагъэкIэ щылэжьащ Налшык и Музыкэ училищэм.
УФ-м щIыхь зиIэ и артист Темыркъан Пётр зи художественнэ унафэщI икIи зи дирижёр нэхъыщхьэ симфоние оркестрым и артистхэр зэуа духовой Iэмэпсымэхэмрэ скрипкэмрэ я зэщIэжьыуэ макъыр гурыхьт. Музыкант, композитор цIэрыIуэхэм къащIэна лэжьыгъэхэм ящыщ зыбжанэ гукъинэжу ягъэзэщIащ Музыкэ театрым и уэрэджыIакIуэ Абэнокъуэ Альмирэ, Къэбэрдей-Балъкъэр, Адыгэ республикэхэм щIыхь зиIэ я артист Гуазэ Тимур, ГъуазджэхэмкIэ Кавказ Ищхъэрэ къэрал институтым и студентхэу, урысейпсо, дунейпсо зэпеуэхэм я лауреатхэу Сиюхъу Данэрэ Рамазановэ Каринэрэ, Саратов консерваторэм и магистр, дунейпсо зэпеуэм и лауреат Курбангадиев Сулеймэн сымэ.
- Пшыхьым къекIуэлIа дэтхэнэми фIыщIэ фхузощI! Темыркъан Пётр къалэнышхуэ къылъос лъэпкъым и зэфIэкIымрэ и пщIэмрэ хигъэхъуэну, - жиIащ КъБР-м и Композиторхэм я зэгухьэныгъэм и унафэщI, УФ-м гъуазджэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ, усакIуэ ХьэIупэ ДжэбрэIил. – Композитор цIэрыIуэхэм я унагъуэм щыщхэр пшыхьым зэрыщызэхуэсар гуапэщ! Композитор гъуэзэджэхэр зыщыдвмыгъэгъупщэ!
Къардэнхэ, Балэхэ я лъэпкъхэм щыщ нэхъыжьхэр пшыхьым къыщыпсэлъащ, зэхыхьэр къызэзыгъэпэщахэм фIыщIэ хуащIу.
ТЕКIУЖЬ Заретэ.
Сурэтхэр КЪАРЕЙ Элинэ трихащ.