Композитор цIэрыIуэхэм я щIыхькIэ

Налшык и Къэрал концерт гъэлъэгъуапIэм щэкIуэгъуэм и 24-м концерт гукъинэж щитащ КъБР-м и къэрал филармонием и оркестрым Темыркъан Борис и цIэр зезыхьэм. Ар теухуауэ щытащ Къэбэрдей-Балъ­къэрым и музыкэ гъуазджэм дыщэ хьэрфхэмкIэ зи цIэ хатха музыкант, композитор цIэрыIуэхэу Къардэн Хьэсэнрэ Балэ Мухьэдинрэ къызэралъхурэ илъэси 100, Османов Нихьэт - илъэс 90 зэрырикъум.Пшыхьыр къызэригъэпэщащ ­КъБР-м и къэрал филармо­нием и оркест­рым, КъБР-м ЩэнхабзэмкIэ и министерствэр и дэIэпыкъуэгъуу.

КъБР-м щэнхабзэмкIэ и министр Къумахуэ Мухьэдин пшыхьыр къы­щызэIуихым жиIащ республикэм, къэралым я щэнхабзэмрэ музыкэ гъуаз­джэмрэ хэлъхьэныгъэ ин хуэ­зыщIа, зи лэжьыгъэхэм ноби щIэупщIэ яIэ композитор цIэрыIуэхэм я пшы­хьым мыхьэнэшхуэ зэриIэр. Министрым пшыхьым зыкърезыгъэхьэлIахэм ягу къигъэкIыжащ Къардэн Хьэ­сэн, Балэ Мухьэдин, Османов Нихьэт сымэ я гъащIэмрэ гуащIэмрэ теу­хуахэр икIи къыхигъэщащ композиторхэм къащIэна лэжьыгъэхэм иджы­ри илъэс куэдкIэ  зэрызыхуагъэзэнур. 
РСФСР-м и цIыхубэ артист, КъБР-м и Къэрал саугъэтым гъуазджэмкIэ и лауреат, Къэбэрдей-Балъкъэр Республикэм и Гимныр зытха (1992 гъэ), адыгэ музыкэм и классик Къардэн Хьэсэн Къэбэрдей-Балъкъэр автоном областым и Шэджэм Езанэ къуа­жэм 1923 гъэм къыщалъхуащ. Курыт еджапIэм щыщIэса зэманым ар макъамэм дихьэхри, цIыхубэ Iэ­мэп­сымэхэм ­еуэфу зригъэсащ, оркестрым хэтащ. 
1942 гъэм накъыгъэ мазэм езыр-езыру зауэм кIуэри, 115-нэ лъэпкъ шуудзэ дивизэм и тIасхъэщIэхыу щытащ, Кавказыр, Украинэр, Польшэр, Чехословакиер хуит къэзыщIыжахэм яхэта, Германием нэс дэлъ гъуэгур зэпызыча Къардэн Хьэсэн дамыгъэ лъапIэхэр къыхуагъэфэщащ: ЩIыхь орденым и ещанэ нагъыщэр, Хэку зауэ орденым и етIуанэ нагъыщэр, «ЩIы­хьым и дамыгъэ», «Къэбэрдей-Балъкъэр Республикэм и пащхьэм щиIэ фIы­щIэхэм папщIэ» орденхэр, зауэм къы­щихьа медаль 15.
Зауэ нэужьым Римский-Корсаков и цIэр зезыхьэ Ленинград консерваторэм щыIа адыгэ оперэ студиер къиу­хащ. Къардэн Хьэсэн и ехъу­лIэныгъэхэм папщIэ къыхуагъэфэщащ Чайковский Пётр и цIэр зезыхьэ стипендиер. И япэ тхыгъэхэр (квартетым папщIэ пьесэхэр) консерваторэм щитхащ. Жанр зэмылIэужьыгъуэхэм щыщ лэжьыгъэ 400-м щIигъу и Iэдакъэ къыщIэкIащ, музыкэ спектаклхэр, симфоние лэжьыгъэхэр, партиту­рэхэр, увертюрэхэр, Балэ Мухьэдинрэ абырэ зэдатха «Мадинэ» япэ адыгэ оперэри хыхьэу. И лэжьыгъэхэр Хэку лъагъуныгъэм, цIыхугъэм триухуащ. СССР-м, УФ-м я Композиторхэм я ­зэгухьэныгъэхэм я правленэхэм илъэс куэдкIэ хэтащ ар. 1954 - 1957 гъэхэм ­ар КъБАССР-м ЦIыхубэ творчествэмкIэ и унэм щылэжьащ, ­1967 - 1971 гъэхэм Къэбэрдей-Балъкъэр ­радиом и хо­рым и художественнэ уна­фэщIу, ­1962 - 1968 гъэхэм ­КъБАССР-м и Композиторхэм я зэгухьэныгъэм и ­правленэм и унафэщIу щытащ.
Къэбэрдей-Балъкъэрым и профес­сиональнэ музыкэ гъуазджэм и лъабжьэр зыгъэтIылъахэм ящыщщ ­КъБАССР-м гъуазджэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Балэ Мухьэдин. Респуб­ликэм, къэралым я макъамэ гъуазджэм абы хуищIа хэлъхьэныгъэхэр къэлъытэгъуейщ. Абы Музыкэ школыр къиуха нэужь, 1937 гъэм Кэнжэ къуажэм езыр-езыру къыщызэрагъэпэща духовой оркестрми хыхьащ. Курыт еджапIэр къиухагъащIэу, ар 1941 гъэм дыгъэгъазэм Хэку зауэш­хуэм кIуащ. Музыкант ныбжьыщIэр 115-нэ шу дивизэм и макъамэ взводым и нэхъыщхьэу икIи и накъырапщэу хахащ. Шуудзэр зэхакъута нэужь, къэна зауэлIхэм унэм къагъэзэжын хуей ­хъуати, и узыншагъэр зэфIигъэувэжа нэужь, Балэм аргуэру зэуапIэм ­игъэзэжащ 
1946 гъэм унафэ къащтат адыгэ оперэ театр къызэрагъэпэщыну, а Iуэхум хурагъэджэну Ленинград консерваторэм ягъэкIуахэм ящыщщ Балэри. Иджыри консерваторэм щыщеджа илъэсхэм абы зэфIэкI зэрыбгъэдэлъым гу къылъатат. Ещанэ курсым щыщIэсым Мухьэдин и Iэдакъэ къыщIэкIа лIыхъужь уэрэдхэр, ро­манс­хэр, хорым папщIэ итха лэжьыгъэхэр ягъэзащIэрт. Республикэм къа­гъэзэжа нэужь, абыхэм щIыналъэм макъамэ гъуазджэм и лъабжьэр щагъэтIы­лъащ. Балэм и Iэдакъэ къы­щIэкIа лэ­жьыгъэхэр - уэрэдхэмрэ романсхэмрэ – классикэ лэжьыгъэу къа­лъы­тащ. Композиторым макъамэ щIилъ­хьащ КIыщокъуэ Алим и псалъэхэр зыщIэлъ «В память поэту» уэрэдым. Балэм итхащ симфоние поэмэхэр, къафэ сюитэхэр, романсхэр, уэрэдхэр, сабий макъамэхэр. «О танцевальной мелодии Северного Кавказа в его обработке» и лэжьыгъэм щIэупщIэ ноби иIэщ. Апхуэдэу Балэ Мухьэдинрэ Къардэн Хьэсэнрэ зэдатха «Мадинэ» япэ адыгэ лъэпкъ оперэр республикэм и музыкэ гъуазджэм и ехъулIэныгъэу къалъытащ. Республикэм къигъэзэжа нэужь, ар духовой оркестрым, музыкэ школ ­№1-м щылэжьащ. 1957 гъэм Балэ Мухьэдин Ленинград консерваторэм и щIэныгъэм щыпищэжащ. Композиторым и творчествэм нэхъыщхьэ ды­дэу щыпхыша хъуар зауэращ. 1963 гъэм абы и Iэдакъэ къыщIэкIащ «Вечно живые» реквиемыр. Псори зэхэту лэ­жьыгъэ 50-м щIигъу и Iэдакъэ къы­щIэкIащ абы. Балэ Мухьэдин уси ­100-м макъамэ ящIилъхьащ. Абы къы­хуагъэфэщащ музыкэ спектакл­хэм я урысейпсо еплъыныгъэу Мос­ква щекIуэкIам и щIыхь тхылъыр. 
КъБАССР-м гъуазджэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Османов Нихьэт, псэу­жамэ, и ныбжьыр илъэс 90 ири­къунут. ЗэрыцIыкIурэ макъамэ Iэмэп­сы­мэхэм еуэрт, уэрэдхэр итхырт. Баку щыщеджа илъэсхэм щыщIэдзауэ композитор лэжьыгъэм зрепщыт. И япэ лэжьыгъэхэм ящыщщ «Сюита для скрипки и фортепиано», «Турецкие напевы», «Лунная сказка» опереттэр, «Легенда о любви» симфоние поэмэр, тырку усакIуэхэм я усэхэм щIилъхьа макъамэхэр. Композиторым и увертюрэхэм, симфониехэм, балетхэм, балладэхэм, спектаклхэмрэ документальнэ фильмхэмрэ яхуитха макъамэхэм къыщыгъэлъэгъуэжащ адыгэхэмрэ балъкъэрхэмрэ я лъэпкъ IуэрыIуатэр. Кулиев Къайсын, Зумакуловэ Танзиля, Макитов Сэфар, IутIыж Борис сымэ я усэхэм макъамэ щIилъхьащ («Пусть никогда не умирают дети», «Любимая песенка», «В родной земле», «Каштаны», «Вернись», «Исламей») нэгъуэщIхэми. И уэрэдхэр ягъэзэщIащ уэрэджыIакIуэхэу Беппаев Сергей, Жанатаев Исмэхьил, Кульбаевэ Эльмирэ, Гергоковэ Тамарэ. Османов Нихьэт илъэс 20-м нэблагъэкIэ щылэжьащ Налшык и Музыкэ училищэм. 
УФ-м щIыхь зиIэ и артист Темыр­къан Пётр зи художественнэ унафэщI икIи зи дирижёр нэхъыщхьэ симфоние оркестрым и артистхэр зэуа духовой Iэмэпсымэхэмрэ скрипкэмрэ я зэщIэжьыуэ макъыр гурыхьт. Музыкант, композитор цIэрыIуэхэм къащIэна лэжьыгъэхэм ящыщ зыбжанэ гу­къинэжу ягъэзэщIащ Музыкэ театрым и уэрэджыIакIуэ Абэнокъуэ Альмирэ, Къэбэрдей-Балъкъэр, Адыгэ республикэхэм щIыхь зиIэ я артист Гуазэ Тимур, ГъуазджэхэмкIэ Кавказ Ищхъэрэ къэрал институтым и студентхэу, урысейпсо, дунейпсо зэпеуэхэм я лауреатхэу Сиюхъу Данэрэ Рамаза­новэ Каринэрэ, Саратов консерваторэм и магистр, дунейпсо зэпеуэм и лау­реат Курбангадиев Сулеймэн сымэ. 
- Пшыхьым къекIуэлIа дэтхэнэми фIыщIэ фхузощI! Темыркъан Пётр­ ­къалэнышхуэ къылъос лъэпкъым и зэфIэкIымрэ и пщIэмрэ хигъэхъуэну, - жиIащ КъБР-м и Композиторхэм я зэгухьэныгъэм и унафэщI, УФ-м гъуазджэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ, усакIуэ ХьэIупэ ДжэбрэIил. – Композитор цIэрыIуэхэм я унагъуэм щыщхэр пшыхьым зэрыщызэхуэсар гуапэщ! Композитор гъуэзэджэхэр зы­щыд­в­мыгъэгъупщэ! 
Къардэнхэ, Балэхэ я лъэпкъхэм щыщ нэхъыжьхэр пшыхьым къыщып­сэлъащ, зэхыхьэр къызэзыгъэпэщахэм фIыщIэ хуащIу.

ТЕКIУЖЬ Заретэ.

Сурэтхэр КЪАРЕЙ Элинэ трихащ.

Поделиться:

ЧИТАТЬ ТАКЖЕ:

29.04.2024 - 12:25

ХЪЫДЖЭБЗ МЭКЪУАУЭ

Адыгэ IуэрыIуатэр зэхуэхьэсыжыным еш жыхуаIэр зымыщIэу яужь ита, Урысейм и ТхакIуэхэм я зэгухьэныгъэм хэта, Къэрэшей-Шэрджэсым щэнхабзэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ Шэрджэс Алий «Адэжь хъыбархэр» зыф

29.04.2024 - 09:03

МАКЪАМЭМ ЗЭФIЭКI ЩЫЗИIЭХЭР

Зэпеуэхэр

29.04.2024 - 09:03

СОМ МЕЛУАНИТХУМ ЩIИГЪУ

Урысей МВД-м Лэскэн районым щиIэ къудамэм и гъуэгу-плъыр IэнатIэм и инспекторхэм профилактикэ Iуэхухэр ирагъэкIуэкIыу, Чёрнэ Речкэ къуажэм пэгъунэгъуу щаубыдащ «Лэскэн мэзылъэ» IуэхущIапIэм и лэжьа

29.04.2024 - 09:03

УНАГЪУЭР - ЖЫЛАГЪУЭР ЗЭТЕЗЫIЫГЪЭЩ

Къэбэрдей-Балъкъэрым и Жылагъуэ ­палатэм «Содружество» зыфIаща Iуэху­гъуэу иджыблагъэ щызэхашар теухуат 2024 гъэ екIуэкIыр Унагъуэм и илъэсу зэры­щы­тым.

28.04.2024 - 09:03

АРХИТЕКТОРХЭМ Я ЗЭФIЭКIХЭР

Ди гъащIэм сыт щыгъуи увыпIэ ­лъагэ щызыубыд IэщIагъэ, щIэныгъэ куэд щыIэщ. Абыхэм ящыщщ архитектурэр.