Къэбэрдей-Балъкъэрым щэнхабзэмкIэ и махуэхэр Париж щызэхуащIыж

«GID UNESCKO» IуэхущIапIэм Къэбэрдей-Балъкъэрым и лIыкIуэ­хэм ­фIы­щIэ ин яхуещI «Дуней псом тет лъэпкъхэм я зэныбжьэгъугъэ» программэм жыджэру зэрыхэтамрэ зэкъуэты­ныгъэр гъэбыдэным хэлъ­хьэныгъэ зэрыхуащIамрэ папщIэ. «GID UNESCKO» IуэхущIапIэм и вице-пре­зидент Бенетти Юлие зэрыжиIэмкIэ, мы гъэм и Iуэхугъуэ нэхъыщхьэ хъуа а махуэшхуэм ­кърихьэлIащ къэрал 26-м щIигъум я лIы­кIуэхэр - ЮНЕСКО-м хэтхэр.

Урысей Федерацэм и цIыхубэ артисткэ, КъБР-м щIыхь зиIэ и артисткэ, Къэрал саугъэтым и лауреат, ­ЮНЕСКО-м Кавказ Ищхъэрэм щэн­хаб­зэмкIэ щиIэ къудамэм и президент, Кавказ Ищхъэрэм Гъуазджэ­хэмкIэ и къэрал институтым и профессор, республикэм и лIыкIуэхэм я пашэу зэхыхьэм хэта Гъэсашэ Наталье къы­зэрыхигъэщамкIэ, франджы­хэм­рэ дуней псом и къэрал зэмы­лIэужьыгъуэхэм къикIахэмрэ зыхагъэгъуэзащ Кавказым ис лъэпкъхэм я щэнхаб­зэм­рэ хабзэхэмрэ. Апхуэдэ зэIущIэхэр, псом япэу, хуэунэтIащ щэн­­хабзэ, дин зэпыщIэныгъэхэр гъэ­бы­дэным,  дунейм щыпсэу лъэпкъ­хэм я щэнхабзэ щIэинхэр хъумэнымрэ ахэр къэгъэ­щIэ­рэщIэжынымрэ, абы­хэм къащIэуп­щIэр нэхъыбэ щIыным. Абы жиIащ  къэкIуэнум къыздихьынкIэ хъуну мыхъумыщIагъэхэм дапэ­щIэтыфын  щхьэкIэ, ди адэжьхэм я щIэинхэр тхъумэжыныр ди къалэн нэхъыщ­хьэу зэрыщытыр.
А махуэхэм концертищ ятащ. Къэбэрдей-Балъкъэр, Ингуш, Осетие Ипщэ республикэхэм щIыхь зиIэ я артисткэ Даур Иринэрэ Куржым щIыхь зиIэ и артист Гуцаев Нодаррэ, «Зихия» къэфакIуэ ансамблым и артистхэм залым щIэсхэр IэгуауэшхуэкIэ къыпежьащ. Художник цIэрыIуэ КIыщ Мухьэдин и сурэтхэм я гъэлъэгъуэныгъэм зэхуишэсащ абы и творчествэр фIыуэ зылъагъухэр.
Апхуэдэу программэм хыхьэу ягъэлъэгъуащ режиссёр Нэгъаплъэ Аскэрбий и «Черкешенка» фильмыр, франджыбзэкIэ зэрадзэкIауэ. Абы къыхощ адыгэ бзылъхугъэ цIэрыIуэ куэдым я гъащIэр - щIыхь зиIэ легионер, командор, генерал Хьэгъундо­къуэ Елмэсхъан, «Кавказ вагъуэ» правительствэ дамыгъэ лъапIэр зы­хуагъэфэща, франджы балеринэ, театрымрэ киномрэ я актрисэ Черинэ Людмилэ (Щамырзэ Моникэ) сымэ, нэгъуэщIхэри.
Гъэсашэ Наталье фIыщIэ ин яхуи­щIащ а проектыр гъэзэщIэным жыджэру хэтахэмрэ дэIэпыкъуэгъу къахуэхъуахэмрэ.
Абы зэрыжаIэмкIэ, Париж ди лIы­кIуэхэр зэрыщыIам и Iуэху нэхъыщхьэ хъуащ адыгэ цIы­хухъу, цIыхубз фащэхэр ЮНЕСКО-м и музейм тыгъэ зэрыхуащIар. Фэилъхьэгъуэхэр щы­Iи­хым, УФ-м и полномочнэ лIыкIуэ, Урысейм и лIыкIуэу ЮНЕСКО-м зэ­пымыууэ хэт Кузнецов Александр къы­хигъэщащ Урысей Федерацэм ис лъэпкъхэм плъыфэ зэмылIэужьы­гъуэхэмкIэ зэхэухуэна я щэнхабзэ телъыджэм Кавказ Ищхъэрэм мыхьэ­нэшхуэ зэрыщиIэр. Дунейпсо арткомитетым и вице-президент Бейты­гъуэн­ Iэуес къыбгъэдэкIа а саугъэт лъапIэм папщIэ фIыщIэ ­хуищIа нэужь, Кузнецов Александр жиIащ Кав­казым ис лъэпкъхэм ­ЮНЕСКО-м и лэжьыгъэм дяпэкIи хэлъхьэныгъэ хуащIыну зэрыщыгугъыр.

ТЕКIУЖЬ Заретэ.

Поделиться:

ЧИТАТЬ ТАКЖЕ:

07.05.2024 - 09:00

ПШАДЭРЭ ПЩЫЩЭРЭ

«Псы ежэх» мыхьэнэ иIэу абхъазыбзэм къыхэна «пш» псалъэпкъым хуэдэ нэхъапэхэм адыгэбзэми хэтауэ къэтлъытэмэ, мы тхыгъэр зэхьэлIа щIыпIэцIэхэм хуэкIуэу, филологие щIэныгъэхэмкIэ доктор, профессор КI

07.05.2024 - 09:00

КЪЭБЭРДЕЙМ ЦЕИПХЪЭЖЬ ДЖАНЭР ЗЭРЫЩАХА ЩIЫКIЭР

(Хъыбар)

07.05.2024 - 08:59

СОМ МЕЛАРДИ 3,3-РЭ ХУХАХ

Урысейм и социальнэ фондым и къудамэу Къэбэрдей-Балъкъэрым щыIэм дызэрыт илъэсым зэрыщIидзэрэ сабий мин 38-м я адэ-анэм, цIыхубз уэндэгъухэм зыуэ ират ахъшэ пособиехэр хуагъэуващ.

06.05.2024 - 12:35

МУЗЕЙМ И НАКЪЫГЪЭ ГЪЭЛЪЭГЪУЭНЫГЪЭХЭР

КъБР-м и Лъэпкъ музейм и пэшхэм зэуэ выставкэ зыбжанэ щагъэлъагъуэ: «Монументаль­ный Нальчик», «Музыка танца», аэроклубыр Налшык къы­зэ­рыщызэIуахрэ илъэс 90 зэ­ры­рикъум теухуар. 

06.05.2024 - 09:25

ЦIЫКIУХЭМ НЫПЫР ЯФIЭДАХЭЩ

Налшык сабий сад №49-м и гъэсэн цIыкIухэм адыгэ ныпыр ирагъэцIыхуащ. Абы теухуа пшыхь гъэщIэгъуэн иригъэкIуэ­кIащ IуэхущIапIэм и лэжьакIуэ, сабийхэр адыгэбзэм хуезы­гъаджэ Жэрыщты Аринэ.