Гъыбзэм и купщIэр зыхэдмыщIэжрэ?..

Илъэс къэс накъыгъэм и 21-м дунейм щикъухьа адыгэхэм я бзэгум телъщ мы псалъэхэр: «Истамбыл гъуэгу гущэри, уэ унашэкъашэти. Адыгэ бэракъ гущэ­ри, жьыбгъэм къызэ­рехьэри, ди дежхэм я хъыбархэри хэт фэ къыфхуихьыну».
«ИстамбылакIуэ»-кlэ зэ­джэ мы гъыбзэр, Къэбэрдейм и мызакъуэу, адыгэ псо­ми, абазэми, шэшэнми, осетинми яйщ… Кавказ лъэпкъхэм я зэхуэдэ ­гуауэр къеlуатэ. Ар къы­зы­хэкlыр лъэпкъгъэкlуэд зращlылlа лъэпкъхэм къэ­кlуэ­ным зэрызыпищlэ, гуа­уэшхуэр игу къэ­зыгъэ­кlыж нэщэнэу, нагъыщэу зэры­щы­тырщ.
Тыркум щыпсэухэм ящыщу гъыбзэ жыlэным хуэIэкIуэлъакIуэ Къущхьэ ­Догъэн, Рахшан Ердоган Йылмаз, Метин Гюн («Вайнах» гупыр къызэзыгъэ­пэ­щар), Алтан Гюлджан сымэ «Жьынэпс» газетым и упщlэхэм жэуап къратащ.
- Адыгэ гъыбзэхэм сыт къытхуаlуатэр? Гъыбзэ­хэм кавказ лъэпкъ гъащlэм теухуауэ сыт хуэдэ мыхьэнэ яIэр? Хэт е сыт гъыбзэ щlызэхалъхьэр?
Къущхьэ Догъэн: Адыгэ уэрэдхэр lыхьищу бгуэш ­хъунущ: уэрэдхэр, уэрэ­дыжь­хэр, гъыбзэхэр. Ауэ къохъу, тыркубзэмкlэ зэ­ры­гуп­сысэм къыхэкlыу, уэ­рэ­дыжьымрэ гъыбзэмрэ щы­зэхамыгъэкlыфи. Уэрэ­ды­жьыр зыхуаусыр зауэм ­лlыхъу­жьыгъэ къы­­щы­зы­гъэ­лъэгъуа­хэращ. А гууз уэрэдхэм лъэпкъым и гум иригъэхуркъым зытепсэ­лъыхь лlыхъужьым и цlэр. Гъыбзэр зытраусыхьыр къэхъуа гуауэшхуэхэращ. Дауи ирехъу, мы псоми лъэпкъым ди щэнхабзэр, тхыдэр къэкlуэну лъэхъэнэхэм ирапхащ. Уэрэдыжьри гъыбзэри тхыдэ дэфтэрщ. Псоми къаlуатэр адыгэм ди щхьэ кърикlуар, лей къыт­лъысар аращ. Мыхэр тхъу­мэн ­хуейщ. Ауэ хэхэсым мы ­гулъытэр тхэлъыжу сыгу­гъэж­къым.
Алтан Гюлджан: Гъыбзэ зытражыlыхьыр цlыхум е лъэпкъым и гъащlэм къы­щытехьэлъа къэхъугъэхэращ, гуауэхэращ. Лlэныгъэм, зауэм хэкlуэдахэм, лъэпкъ гуауэм, хэку бгы­нэным, щlыуэпсым къихь мыхъумыщlагъэхэм е лъагъуныгъэ зыфlэкlуэдхэм теухуауэ зыхалъхьи щыIэщ.
Лъабжьэ куу иlэщ адыгэ щэнхабзэм. Нобэм къэса а усэхэм къаlуатэ зауэр, ем пэщlэтыныр, лъэпкъгъэ­кlуэ­дыр, абы къыхэкl ­гуа­уэхэр. Ди адэжьхэм я щхьэ кърикlуа мыгъуагъэм и гуауэр дэ ноби гукlэ зыхыдощlэ. Мыбыхэм лъэп­къым и гукъэкlыжхэм увы­пlэшхуэ щаlыгъщ.
Рахшан Ердоган Йылмаз: Илъэс lэджэкlэ екlуэкlа ­ хэку зауэжьым къыхэкlыу адыгэм­рэ кавказ лъэпкъ­хэмрэ я гъащlэм мыужьы­хыжыну хэпща хъуащ абы хэкlуэдахэм, лlыхъужьыгъэ къэзыгъэлъэгъуахэм, лъэп­къым пэрыт хуэхъуахэм ­ятеухуа гъыбзэхэр. lуэрыlуа­тэм, уэрэдхэм, гъыбзэхэм лъэпкъым и гукъэкlыжым хэту къаlуэтащ гуауэр, лlыхъужьыгъэр. Анатолиер тlы­сыпlэ зыхуэхъуа адыгэм гукъыдэж хуиIэкъым ищхьэ кърикlуам и гъуазэр къи­lуэтэным. Ауэ и гъыбзэхэм къаlуатэ лъэпкъым гущlы­хьэ хуэхъуа гуауэр. Лажьэ имыlэу лей зылъыса е яукlа дэтхэнэ зы нэрыбгэми и ­гуауэр хэтщ абыхэм. Кlэщlу жытlэмэ, гъыбзэхэращ лъэп­къым гукъинэ хуэхъуа дэтхэнэ и зы гуауэри зы­хъумар.
Метин Гюн: Шэшэн щэнхабзэмкIэ, зи хэку имысы­жым ар игу къыщридзам деж, зауэм хэкlуэда я ­lыхь­лы-благъэхэм, фlыуэ ­ялъагъу яфIэкlуэдахэм щхьэкlэщ гъыбзэ щlаусыр. Гъыбзэр гуауэр къыщы­хъуа лъэхъэ­нэм къриубыдэу усэбзэкlэ жаlэ. lуэрыlуатэ и зы lыхьэщ ар. Илъэс lэджэ дэкlами, дэ нобэ ди гъыбзэхэм дыщедаlуэкlэ, дыхиубыда хуэдэу, а гуауэр гукlэ зыхыдощlэ. Ди жагъуэ мэхъу, псэкlэ къыттохьэлъэ. ­lу­да­нэ зырызу зэхэхъам хуэ­дэу, гъыбзэ­хэм щызэ­хэлъщ литерату­рэбзэкlэ ухуа­ лъэп­къ тхыдэр. Абыхэм дедаlуэмэ, лъэп­къым ишэча гуауэр ­дигу къагъэкlыж, тщагъэ­гъупщэркъым. Илъэ­сищэм щIигъу къызэранэкlа пэтрэ, лъэп­къым игъэва гуузыр дэри зыхыдощIэ.
- Гъыбзэм гу лъыптэныр сытым къыхэкlа?
Къущхьэ Догъэн: Ди щlалэгъуэм хуэзэу, дунейм ехыж дэтхэнэ зы нэхъы­жьыфIми щэнхабзэм щыщ зы lыхьэ дэкlуэду гу лъыстащ. Си сабиигъуэм, си щlалэгъуэм си насыпу къызэ­хъулlащ ди нэхъыжьхэм я уэршэрым сыщlэдэlуныр. А уэршэр кlыхьхэм сыщедэ­lуащ Кавказ зауэм къыщы­хъуахэм, лъэпкъым ди щхьэ кърикlуахэм. Ахэр къыща­lуатэкlэ, уэрэдхэри жаIэрт, псори дежьууэ. А псори зэ­рыкlуэдыжым гу лъыс­тэри, ахэр къэзугъуеи­жыным яужь сихьащ. Сэ макъамэм сыхуемыджами, ар lуэху зыщысщlыжат.
Алтан Гюлджан: Дэ мы щlэиным дыхалъхуауэ, ди лъым мы щэнхабзэр хэту къы­золъытэ. Лейм пэщlэувэныр, ебэныныр ди лъым хэту, ди гум илъу аращ дызэрыщытыр. Гъыбзэхэм сыщlэдэlумэ, а гуауэр зы­хызощlэ икlи си щхьэр къы­зоlэт. Гъыбзэр щы­жыс­lэ­кlи, ар щызэхалъхьа лъэхъэнэм сыщыпсэуауэ къысщохъу.
Рахшан Ердоган Йылмаз: Уэрэд жыlэным цlыхур гъащlэм зэрыпищlэм хуэдэу, къысщохъу гуауэр къэ­lуэтэнри. Си къуэпсым хэту къыслъэlэсауэ къызолъы­тэ щхьэ къэlэтэнымрэ шыщ­хьэ­мыгъазэмрэ. Лей куэд зылъыса, гуауэ lэджэ зыгъэва лъэпкъым сызэ­ры­щыщыр си гум илъ зэпытщ. А гуауэшхуэр цlыхухэм яхуэс­lуатэу, аддэ куууэ ягукlэ зыхезгъэщlэну сыхуейщ. Апхуэдэ лъэпкъгъэкIуэд къэ­мыхъужын щхьэкlэ, ар ягу къэзгъэкlыжынущ, я гум изгъэхунукъым.
Метин Гюн: Шэшэн ма­къамэм япэ сыщыlущlар 1978 гъэращ. Абы ипэ хэкум зэи зыпысщlатэкъым. А лъэхъэнэм тфlэгъэщlэгъуэну магнитофонкlэ дедаlуэрт, хэкум къраха кассетэхэм. А илъэсхэм хэкум зыпыпщlэныр нобэ хуэдэу тынштэкъым. Телефон, телевиденэ, интернет щыlэтэкъым. Кирилл алыфбейм тет тхыгъэхэри 1980 гъэхэращ япэу къыщытлъэlэсар. Си щхъуэфэцыр тэджат япэу гъыбзэ сыщедэlуам. Сы­бырым яхуа си лъэп­къэгъухэм теухуауэ 1994 гъэм зы гъыбзэ седаlуэри, сигъэгъат. Апхуэдизу гущlыхьэ сщыхъуати, зэи сыз­дэ­мы­кlуа, сымылъэгъуа си адэжь хэкур си нэгу къы­щlыхьат.
- Бзэр хъумэным сыткIэ хуэщхьэпэрэ гъыбзэхэр?
Къущхьэ Догъэн: Куэду и фlыгъэшхуэ хэлъу къызолъытэ бзэр хъумэным. Сыту жыпlэмэ, адыгэбзэкlэ уэрэд жызыlэм бзэр фlы дыдэу ищlэн хуейщ. Бзэр умыщlэу мы уэрэдхэр, гъыбзэхэр пхуэ­гъэзэщIэнукъым.
Алтан Гюлджан: ФIэкlы­пlэншэщ. Уэрэдхэр къэу­гъуеи­жын хуейщ. Уэрэды­щlэ­хэри утыку къитхьэпхъэщ. Уэрэд щыжыпlэкlэ, псалъэхэр нэхъ псынщlэу гум къонэ, бзэ зэгъэ­щlэныр нэхъ тынш мэхъу. Сэ си анэбзэр нэхъ лъэщ сщlыну яужь ситщ.
Рахшан Ердоган Йылмаз: Бзэр зымыщlэм дежкlэ гъыб­зэхэмрэ уэрэдхэмрэ бзэм ирилъэlэсыну зы хэ­кlы­пlэщ. Гъыбзэ-уэрэд щы­жыпlэкlэ нэхъ къыбгуроlуэ  бзэм и зэхэлъыкlэмрэ и лэжьэ­кlэмрэ. Мыбы теу­хуауэ жыlэпхъэщ бзэр зэ­зыгъэ­щlэну яужь ихьэм гъыбзэхэмрэ уэрэдхэмрэ дэlэпыкъуэгъу къызэрыхуэхъунур. Дгъэунэхуащ мы жыс­lар, сабийхэм уэрэд едгъэщlэну яужь дыщихьам.
Метин Гюн: Дэри ди щlэблэщlэми анэбзэр е тщlэ­р­къым, е мащlэущ зэ­рытщlэр. Зы­мы­щlэхэм я бжыгъэри махуэ къэс хэ­хъуэурэ макlуэ. Апхуэдэу щыт пэтрэ, ди макъамэм, уэрэд-гъыбзэхэм гулъытэ нэхъ зэрагъуэтыр нэрылъагъущ. Анэбзэм иримыпсалъэхэми, зымы­щlэхэми lэ­джэ къахокl уэрэд зэзыгъащlэрэ жызы­lэрэ. Зи мыхъу­ми, жиlэну яужь зэритыр фlы­къэ?! Анэбзэр къигъэ­сэбэпыну зэрелlалlэр хъар­зынэкъэ?! Цlыхухэм ягу ири­хьа уэрэдым е гъыбзэм и псалъэхэр зыгурагъэlуэну, зрагъэщlэну яужь итхэщ. Абы къыхокl бзэ зэгъэщlэным гущlэкъу зэры­хуищlыр. Аращи, бзэ зэгъэщlэным теухуауэ зэфlэкl якъуэлъу къызолъы­тэ уэ­рэд-гъыбзэхэм.
- Гъыбзэщlэ, уэрэдыщlэ ноби утыку къихьэрэ  хьэ­мэрэ блэкlа лъэхъэнэм къы­щына уэрэд-гъыбзэ зэхэлъхьэныр? Абы нэмы­щlу ди гукъеуэмрэ ди зы­хэ­щlэмрэ къызэрытIуа­тэр тыркубзэ хъуа?
Къущхьэ Догъэн: Хэ­хэс­хэм уэрэдыщlэ зэ­халъ­хьэ­жыр­къым. Закъуэтlа­къу­эщ…­ Щlа­лэгъуалэр яужь итщ зыгуэрхэр ялэжьыну. Ауэ мел­уани 4 - 5 хъууэ жыхуэтlэ лъэпкъым уэрэд нэхъыбэ къакъуэкlын хуейт. Дэ лъэпкъ узыншэу дыщытамэ, нобэ хэкурысым зэ­халъхьэ уэрэд бжыгъэр 4 - 5-кlэ нэхъыбэ хъунут. Ар къызыхэкlыр ныбжьы­щlэ­хэм я анэбзэр зэрамы­щlэ­жыр аращ. Дахошы­псыхь дызыхэсхэм, щlэгъэхуэбжьауэ. Щэнхабзэ лэжьыгъэу утыку къитхьэр  нэхъ мащlэ мэхъу. Щыхупlэм дытетщ. Ды­къафэурэ дыджэгуурэ дыхокlуэдэж. Бзэр пlурымы­лъыжмэ, уи гуры­щlэри, уи гупсысэри, уи гукъеуэри пщlэ бзэм хуокIуэ.
Алтан Гюлджан: Си щхьэ теухуауэ жысIэнщи, си lэ къызэрихькlэ, уэрэдыщlэ­хэр утыку къисхьэным яужь ситщ. «Си псэ, си адыгэ», «Егъэджакlуэ»… Нэхъыбэж стхынуи сыхуейщ. Ди хэку дисыжамэ, ди псэукlэр нэхъ тынш хъуну къыщlэкlынт. Гугъущ хэхэсу упсэуныр, уи хабзэр зепхьэныр, уи бзэр пхъумэныр. Дэтхэнэ зы адыгэ унагъуэми илъщ пшы­нэ, пхъэцIыч е нэмыщl lэмэпсымэхэр, ди къуэпсым дыпищlэу. Ахэри хызобжэ ассимиляцэм дыпэщlэтынкlэ къытхуэщхьэпэхэм. Ар щапхъэу къэсхьу аращи, уэрэд зытхыфым ирыретх, бзэр зыщlэм нэгъуэщlхэр ири­гъэджэнщ, литературэм хэтым тхылъ итхынщ, зы­хузэфlэкlым фильм трихынщ. Дауэ хъуми, зыгуэрхэр утыку къитхьэфын ­хуе­йщ, дыхэмыкlуэдэжын щхьэкlэ, ди къэкlуэнум здиунэтlын гъуэгу игъуэтын щхьэкlэ…
Рахшан Ердоган Йылмаз: Ди бзэр тlэщlэкlмэ, гъыбзи уэрэди къэнэжынукъым. Пэжщ, ди гурылъхэр, ди ­гу­къеуэхэр ди бзэмкlэ къэ­тlуэтэжыркъым. Ауэ мыбы щхьэкlэ дыкъимы­кlуэту, лъэпкъым и гухэлъ­хэр зыIэ­рыдгъэхьэным дыхущlэ­къуп­хъэщ. Сэ тыркубзэкlэ ст­­ха си уэрэдхэр, бзэр зы­щlэхэм зызогъэдзэкl. Мы­быкlэ згъэу­нэхуну сы­хэтщ тфlэ­кlуэдхэр къызэ­редгъэ­лыфынур. Бзэншэм лъэпкъ гупсысэкlэри фIокlуэд икlи хэшыпсыхьы­жыныр щlегъэпсынщIэ. Кlуэурэ ды­зэ­рыкlуэдыжыр нэрылъагъу мэхъу.
Метин Гюн: Гъыбзэр щаусыр щхьэм гуауэ кърикlуа иужьщ. 1994 гъэм екlуэкlа Урыс-Шэшэн зауэм иужь къихуэу гъыбзэ lэджи яусащ. Я хэку зыхэкъутам, сабий зеиншэу къэнахэм, я ­хэку яхъумэн щхьэкlэ зи псэр хэзылъхьахэм ятеу­хуащ ахэр. Цlыхум зыри химы­щlыхьыфу и гур щlоуз а гъыбзэхэм щедаlуэкlэ.
Щаус, щызэхалъхьэ хэкум уэрэдыщlэхэр. Ауэ хэхэс шэшэнхэм иджы къыздэсам макъамэм теухуауэ зы­ри утыку кърахьэфакъым. Иджы нэужьи, сыгугъэжкъым. Хэхэсхэм уэрэ­дыщlэ щIызэхамылъ­хьэ­жым и щхьэусыгъуэу къызолъытэ хэкум щыlэ уэрэдхэр интернеткlэ занщlэу къа­зэры­lэрыхьэр. Анэбзэр зы­фlэ­кlуэдам и пщlы­хьэ­пlэри хамэбзэ хъунущ.
Си сабиигъуэм си анэм къыс­хуиlуэтэжат илъэс 30-кlэ Либям щыпсэуа зы шэшэн нанэ гуэрым жиlэжар: «Зыщызмыгъэгъуп­щэн­ щхьэкlэ, си закъуэу сыкъызэрынэу, шэшэныбзэкlэ сыпсалъэрт сэр-сэру». Зы лъэныкъуэмкIэ дызыхэт ­гъащlэм къытхуигъэува ­гу­гъуехь­хэр щытщ, адрей лъэныкъуэмкIэ зэи тфlэ­мыкlуэдыпхъэ ди гугъэхэр къыщытщ.

Мамхэгъ Хьикмэт.

Поделиться:

ЧИТАТЬ ТАКЖЕ:

28.03.2024 - 09:03

АДЫГЭХЭМ Я КЪЕЖЬАПIЭР

   ЩIыгум и ныбжьым ебгъапщэмэ, псэ зыIут дунейм еплъытмэ, цIыхум къикIуа гъуэгуанэр кIэщI дыдэщ, тхыдэм и щапхъэхэмкIэ ар мащIэщ.

28.03.2024 - 09:03

КАСПИЙСК ЩЫЗОХЬЭЗОХУЭ

Кавказ Ищхъэрэм и щIыналъэхэм алыдж-урым бэнэкIэмкIэ я спортсмен нэхъ лъэщхэр, илъэс 24-рэ зи ныбжьхэр, иджыблагъэ щызэхуэсащ Дагъыстэным и Каспийск къалэм.

27.03.2024 - 13:58

БИЙМ ЗЫ ГУПУ ПЭЩIИГЪЭУВАТ

Тхыдэдж-щIэныгъэлI Сокъур Валерэ «Кърым зауэр къэзыхьа ХьэтIохъущокъуэ и къуэ Кургъуокъуэ - пщыхэм я Iумахуэт» зыфIища и тхыгъэм къызэрыхэщу, зи ныбжьыр илъэс 27-рэ фIэкIа мыхъуа Къаплъэн-Джэрий, I

27.03.2024 - 12:25

ДУНЕЙПСО ЗЭХЬЭЗЭХУЭР Я ПЛЪАПIЭУ

Мэзкуу областым и Рузэ къалэм иджыблагъэ щекIуэкIащ Олимп джэгухэм хыхьэ тхэквондо лIэужьыгъуэмкIэ (ВТФ) Урысейм пашэныгъэр къыщыхьыным хуэунэтIауэ ныбжьыщIэхэм, хъыджэбзхэмрэ щIалэхэмрэ я зэхьэзэх

27.03.2024 - 09:03

СИ ЖЭНЭТ

(ГъащIэ теплъэгъуэ)