|
Гъыбзэм и купщIэр зыхэдмыщIэжрэ?..
24 мая, 2021 - 07:02
Илъэс къэс накъыгъэм и 21-м дунейм щикъухьа адыгэхэм я бзэгум телъщ мы псалъэхэр: «Истамбыл гъуэгу гущэри, уэ унашэкъашэти. Адыгэ бэракъ гущэри, жьыбгъэм къызэрехьэри, ди дежхэм я хъыбархэри хэт фэ къыфхуихьыну».
«ИстамбылакIуэ»-кlэ зэджэ мы гъыбзэр, Къэбэрдейм и мызакъуэу, адыгэ псоми, абазэми, шэшэнми, осетинми яйщ… Кавказ лъэпкъхэм я зэхуэдэ гуауэр къеlуатэ. Ар къызыхэкlыр лъэпкъгъэкlуэд зращlылlа лъэпкъхэм къэкlуэным зэрызыпищlэ, гуауэшхуэр игу къэзыгъэкlыж нэщэнэу, нагъыщэу зэрыщытырщ.
Тыркум щыпсэухэм ящыщу гъыбзэ жыlэным хуэIэкIуэлъакIуэ Къущхьэ Догъэн, Рахшан Ердоган Йылмаз, Метин Гюн («Вайнах» гупыр къызэзыгъэпэщар), Алтан Гюлджан сымэ «Жьынэпс» газетым и упщlэхэм жэуап къратащ.
- Адыгэ гъыбзэхэм сыт къытхуаlуатэр? Гъыбзэхэм кавказ лъэпкъ гъащlэм теухуауэ сыт хуэдэ мыхьэнэ яIэр? Хэт е сыт гъыбзэ щlызэхалъхьэр?
Къущхьэ Догъэн: Адыгэ уэрэдхэр lыхьищу бгуэш хъунущ: уэрэдхэр, уэрэдыжьхэр, гъыбзэхэр. Ауэ къохъу, тыркубзэмкlэ зэрыгупсысэм къыхэкlыу, уэрэдыжьымрэ гъыбзэмрэ щызэхамыгъэкlыфи. Уэрэдыжьыр зыхуаусыр зауэм лlыхъужьыгъэ къыщызыгъэлъэгъуахэращ. А гууз уэрэдхэм лъэпкъым и гум иригъэхуркъым зытепсэлъыхь лlыхъужьым и цlэр. Гъыбзэр зытраусыхьыр къэхъуа гуауэшхуэхэращ. Дауи ирехъу, мы псоми лъэпкъым ди щэнхабзэр, тхыдэр къэкlуэну лъэхъэнэхэм ирапхащ. Уэрэдыжьри гъыбзэри тхыдэ дэфтэрщ. Псоми къаlуатэр адыгэм ди щхьэ кърикlуар, лей къытлъысар аращ. Мыхэр тхъумэн хуейщ. Ауэ хэхэсым мы гулъытэр тхэлъыжу сыгугъэжкъым.
Алтан Гюлджан: Гъыбзэ зытражыlыхьыр цlыхум е лъэпкъым и гъащlэм къыщытехьэлъа къэхъугъэхэращ, гуауэхэращ. Лlэныгъэм, зауэм хэкlуэдахэм, лъэпкъ гуауэм, хэку бгынэным, щlыуэпсым къихь мыхъумыщlагъэхэм е лъагъуныгъэ зыфlэкlуэдхэм теухуауэ зыхалъхьи щыIэщ.
Лъабжьэ куу иlэщ адыгэ щэнхабзэм. Нобэм къэса а усэхэм къаlуатэ зауэр, ем пэщlэтыныр, лъэпкъгъэкlуэдыр, абы къыхэкl гуауэхэр. Ди адэжьхэм я щхьэ кърикlуа мыгъуагъэм и гуауэр дэ ноби гукlэ зыхыдощlэ. Мыбыхэм лъэпкъым и гукъэкlыжхэм увыпlэшхуэ щаlыгъщ.
Рахшан Ердоган Йылмаз: Илъэс lэджэкlэ екlуэкlа хэку зауэжьым къыхэкlыу адыгэмрэ кавказ лъэпкъхэмрэ я гъащlэм мыужьыхыжыну хэпща хъуащ абы хэкlуэдахэм, лlыхъужьыгъэ къэзыгъэлъэгъуахэм, лъэпкъым пэрыт хуэхъуахэм ятеухуа гъыбзэхэр. lуэрыlуатэм, уэрэдхэм, гъыбзэхэм лъэпкъым и гукъэкlыжым хэту къаlуэтащ гуауэр, лlыхъужьыгъэр. Анатолиер тlысыпlэ зыхуэхъуа адыгэм гукъыдэж хуиIэкъым ищхьэ кърикlуам и гъуазэр къиlуэтэным. Ауэ и гъыбзэхэм къаlуатэ лъэпкъым гущlыхьэ хуэхъуа гуауэр. Лажьэ имыlэу лей зылъыса е яукlа дэтхэнэ зы нэрыбгэми и гуауэр хэтщ абыхэм. Кlэщlу жытlэмэ, гъыбзэхэращ лъэпкъым гукъинэ хуэхъуа дэтхэнэ и зы гуауэри зыхъумар.
Метин Гюн: Шэшэн щэнхабзэмкIэ, зи хэку имысыжым ар игу къыщридзам деж, зауэм хэкlуэда я lыхьлы-благъэхэм, фlыуэ ялъагъу яфIэкlуэдахэм щхьэкlэщ гъыбзэ щlаусыр. Гъыбзэр гуауэр къыщыхъуа лъэхъэнэм къриубыдэу усэбзэкlэ жаlэ. lуэрыlуатэ и зы lыхьэщ ар. Илъэс lэджэ дэкlами, дэ нобэ ди гъыбзэхэм дыщедаlуэкlэ, дыхиубыда хуэдэу, а гуауэр гукlэ зыхыдощlэ. Ди жагъуэ мэхъу, псэкlэ къыттохьэлъэ. lуданэ зырызу зэхэхъам хуэдэу, гъыбзэхэм щызэхэлъщ литературэбзэкlэ ухуа лъэпкъ тхыдэр. Абыхэм дедаlуэмэ, лъэпкъым ишэча гуауэр дигу къагъэкlыж, тщагъэгъупщэркъым. Илъэсищэм щIигъу къызэранэкlа пэтрэ, лъэпкъым игъэва гуузыр дэри зыхыдощIэ.
- Гъыбзэм гу лъыптэныр сытым къыхэкlа?
Къущхьэ Догъэн: Ди щlалэгъуэм хуэзэу, дунейм ехыж дэтхэнэ зы нэхъыжьыфIми щэнхабзэм щыщ зы lыхьэ дэкlуэду гу лъыстащ. Си сабиигъуэм, си щlалэгъуэм си насыпу къызэхъулlащ ди нэхъыжьхэм я уэршэрым сыщlэдэlуныр. А уэршэр кlыхьхэм сыщедэlуащ Кавказ зауэм къыщыхъуахэм, лъэпкъым ди щхьэ кърикlуахэм. Ахэр къыщаlуатэкlэ, уэрэдхэри жаIэрт, псори дежьууэ. А псори зэрыкlуэдыжым гу лъыстэри, ахэр къэзугъуеижыным яужь сихьащ. Сэ макъамэм сыхуемыджами, ар lуэху зыщысщlыжат.
Алтан Гюлджан: Дэ мы щlэиным дыхалъхуауэ, ди лъым мы щэнхабзэр хэту къызолъытэ. Лейм пэщlэувэныр, ебэныныр ди лъым хэту, ди гум илъу аращ дызэрыщытыр. Гъыбзэхэм сыщlэдэlумэ, а гуауэр зыхызощlэ икlи си щхьэр къызоlэт. Гъыбзэр щыжысlэкlи, ар щызэхалъхьа лъэхъэнэм сыщыпсэуауэ къысщохъу.
Рахшан Ердоган Йылмаз: Уэрэд жыlэным цlыхур гъащlэм зэрыпищlэм хуэдэу, къысщохъу гуауэр къэlуэтэнри. Си къуэпсым хэту къыслъэlэсауэ къызолъытэ щхьэ къэlэтэнымрэ шыщхьэмыгъазэмрэ. Лей куэд зылъыса, гуауэ lэджэ зыгъэва лъэпкъым сызэрыщыщыр си гум илъ зэпытщ. А гуауэшхуэр цlыхухэм яхуэсlуатэу, аддэ куууэ ягукlэ зыхезгъэщlэну сыхуейщ. Апхуэдэ лъэпкъгъэкIуэд къэмыхъужын щхьэкlэ, ар ягу къэзгъэкlыжынущ, я гум изгъэхунукъым.
Метин Гюн: Шэшэн макъамэм япэ сыщыlущlар 1978 гъэращ. Абы ипэ хэкум зэи зыпысщlатэкъым. А лъэхъэнэм тфlэгъэщlэгъуэну магнитофонкlэ дедаlуэрт, хэкум къраха кассетэхэм. А илъэсхэм хэкум зыпыпщlэныр нобэ хуэдэу тынштэкъым. Телефон, телевиденэ, интернет щыlэтэкъым. Кирилл алыфбейм тет тхыгъэхэри 1980 гъэхэращ япэу къыщытлъэlэсар. Си щхъуэфэцыр тэджат япэу гъыбзэ сыщедэlуам. Сыбырым яхуа си лъэпкъэгъухэм теухуауэ 1994 гъэм зы гъыбзэ седаlуэри, сигъэгъат. Апхуэдизу гущlыхьэ сщыхъуати, зэи сыздэмыкlуа, сымылъэгъуа си адэжь хэкур си нэгу къыщlыхьат.
- Бзэр хъумэным сыткIэ хуэщхьэпэрэ гъыбзэхэр?
Къущхьэ Догъэн: Куэду и фlыгъэшхуэ хэлъу къызолъытэ бзэр хъумэным. Сыту жыпlэмэ, адыгэбзэкlэ уэрэд жызыlэм бзэр фlы дыдэу ищlэн хуейщ. Бзэр умыщlэу мы уэрэдхэр, гъыбзэхэр пхуэгъэзэщIэнукъым.
Алтан Гюлджан: ФIэкlыпlэншэщ. Уэрэдхэр къэугъуеижын хуейщ. Уэрэдыщlэхэри утыку къитхьэпхъэщ. Уэрэд щыжыпlэкlэ, псалъэхэр нэхъ псынщlэу гум къонэ, бзэ зэгъэщlэныр нэхъ тынш мэхъу. Сэ си анэбзэр нэхъ лъэщ сщlыну яужь ситщ.
Рахшан Ердоган Йылмаз: Бзэр зымыщlэм дежкlэ гъыбзэхэмрэ уэрэдхэмрэ бзэм ирилъэlэсыну зы хэкlыпlэщ. Гъыбзэ-уэрэд щыжыпlэкlэ нэхъ къыбгуроlуэ бзэм и зэхэлъыкlэмрэ и лэжьэкlэмрэ. Мыбы теухуауэ жыlэпхъэщ бзэр зэзыгъэщlэну яужь ихьэм гъыбзэхэмрэ уэрэдхэмрэ дэlэпыкъуэгъу къызэрыхуэхъунур. Дгъэунэхуащ мы жысlар, сабийхэм уэрэд едгъэщlэну яужь дыщихьам.
Метин Гюн: Дэри ди щlэблэщlэми анэбзэр е тщlэркъым, е мащlэущ зэрытщlэр. Зымыщlэхэм я бжыгъэри махуэ къэс хэхъуэурэ макlуэ. Апхуэдэу щыт пэтрэ, ди макъамэм, уэрэд-гъыбзэхэм гулъытэ нэхъ зэрагъуэтыр нэрылъагъущ. Анэбзэм иримыпсалъэхэми, зымыщlэхэми lэджэ къахокl уэрэд зэзыгъащlэрэ жызыlэрэ. Зи мыхъуми, жиlэну яужь зэритыр фlыкъэ?! Анэбзэр къигъэсэбэпыну зэрелlалlэр хъарзынэкъэ?! Цlыхухэм ягу ирихьа уэрэдым е гъыбзэм и псалъэхэр зыгурагъэlуэну, зрагъэщlэну яужь итхэщ. Абы къыхокl бзэ зэгъэщlэным гущlэкъу зэрыхуищlыр. Аращи, бзэ зэгъэщlэным теухуауэ зэфlэкl якъуэлъу къызолъытэ уэрэд-гъыбзэхэм.
- Гъыбзэщlэ, уэрэдыщlэ ноби утыку къихьэрэ хьэмэрэ блэкlа лъэхъэнэм къыщына уэрэд-гъыбзэ зэхэлъхьэныр? Абы нэмыщlу ди гукъеуэмрэ ди зыхэщlэмрэ къызэрытIуатэр тыркубзэ хъуа?
Къущхьэ Догъэн: Хэхэсхэм уэрэдыщlэ зэхалъхьэжыркъым. Закъуэтlакъуэщ… Щlалэгъуалэр яужь итщ зыгуэрхэр ялэжьыну. Ауэ мелуани 4 - 5 хъууэ жыхуэтlэ лъэпкъым уэрэд нэхъыбэ къакъуэкlын хуейт. Дэ лъэпкъ узыншэу дыщытамэ, нобэ хэкурысым зэхалъхьэ уэрэд бжыгъэр 4 - 5-кlэ нэхъыбэ хъунут. Ар къызыхэкlыр ныбжьыщlэхэм я анэбзэр зэрамыщlэжыр аращ. Дахошыпсыхь дызыхэсхэм, щlэгъэхуэбжьауэ. Щэнхабзэ лэжьыгъэу утыку къитхьэр нэхъ мащlэ мэхъу. Щыхупlэм дытетщ. Дыкъафэурэ дыджэгуурэ дыхокlуэдэж. Бзэр пlурымылъыжмэ, уи гурыщlэри, уи гупсысэри, уи гукъеуэри пщlэ бзэм хуокIуэ.
Алтан Гюлджан: Си щхьэ теухуауэ жысIэнщи, си lэ къызэрихькlэ, уэрэдыщlэхэр утыку къисхьэным яужь ситщ. «Си псэ, си адыгэ», «Егъэджакlуэ»… Нэхъыбэж стхынуи сыхуейщ. Ди хэку дисыжамэ, ди псэукlэр нэхъ тынш хъуну къыщlэкlынт. Гугъущ хэхэсу упсэуныр, уи хабзэр зепхьэныр, уи бзэр пхъумэныр. Дэтхэнэ зы адыгэ унагъуэми илъщ пшынэ, пхъэцIыч е нэмыщl lэмэпсымэхэр, ди къуэпсым дыпищlэу. Ахэри хызобжэ ассимиляцэм дыпэщlэтынкlэ къытхуэщхьэпэхэм. Ар щапхъэу къэсхьу аращи, уэрэд зытхыфым ирыретх, бзэр зыщlэм нэгъуэщlхэр иригъэджэнщ, литературэм хэтым тхылъ итхынщ, зыхузэфlэкlым фильм трихынщ. Дауэ хъуми, зыгуэрхэр утыку къитхьэфын хуейщ, дыхэмыкlуэдэжын щхьэкlэ, ди къэкlуэнум здиунэтlын гъуэгу игъуэтын щхьэкlэ…
Рахшан Ердоган Йылмаз: Ди бзэр тlэщlэкlмэ, гъыбзи уэрэди къэнэжынукъым. Пэжщ, ди гурылъхэр, ди гукъеуэхэр ди бзэмкlэ къэтlуэтэжыркъым. Ауэ мыбы щхьэкlэ дыкъимыкlуэту, лъэпкъым и гухэлъхэр зыIэрыдгъэхьэным дыхущlэкъупхъэщ. Сэ тыркубзэкlэ стха си уэрэдхэр, бзэр зыщlэхэм зызогъэдзэкl. Мыбыкlэ згъэунэхуну сыхэтщ тфlэкlуэдхэр къызэредгъэлыфынур. Бзэншэм лъэпкъ гупсысэкlэри фIокlуэд икlи хэшыпсыхьыжыныр щlегъэпсынщIэ. Кlуэурэ дызэрыкlуэдыжыр нэрылъагъу мэхъу.
Метин Гюн: Гъыбзэр щаусыр щхьэм гуауэ кърикlуа иужьщ. 1994 гъэм екlуэкlа Урыс-Шэшэн зауэм иужь къихуэу гъыбзэ lэджи яусащ. Я хэку зыхэкъутам, сабий зеиншэу къэнахэм, я хэку яхъумэн щхьэкlэ зи псэр хэзылъхьахэм ятеухуащ ахэр. Цlыхум зыри химыщlыхьыфу и гур щlоуз а гъыбзэхэм щедаlуэкlэ.
Щаус, щызэхалъхьэ хэкум уэрэдыщlэхэр. Ауэ хэхэс шэшэнхэм иджы къыздэсам макъамэм теухуауэ зыри утыку кърахьэфакъым. Иджы нэужьи, сыгугъэжкъым. Хэхэсхэм уэрэдыщlэ щIызэхамылъхьэжым и щхьэусыгъуэу къызолъытэ хэкум щыlэ уэрэдхэр интернеткlэ занщlэу къазэрыlэрыхьэр. Анэбзэр зыфlэкlуэдам и пщlыхьэпlэри хамэбзэ хъунущ.
Си сабиигъуэм си анэм къысхуиlуэтэжат илъэс 30-кlэ Либям щыпсэуа зы шэшэн нанэ гуэрым жиlэжар: «Зыщызмыгъэгъупщэн щхьэкlэ, си закъуэу сыкъызэрынэу, шэшэныбзэкlэ сыпсалъэрт сэр-сэру». Зы лъэныкъуэмкIэ дызыхэт гъащlэм къытхуигъэува гугъуехьхэр щытщ, адрей лъэныкъуэмкIэ зэи тфlэмыкlуэдыпхъэ ди гугъэхэр къыщытщ.
|
28.03.2024 - 09:03 ЩIыгум и ныбжьым ебгъапщэмэ, псэ зыIут дунейм еплъытмэ, цIыхум къикIуа гъуэгуанэр кIэщI дыдэщ, тхыдэм и щапхъэхэмкIэ ар мащIэщ. |
|
28.03.2024 - 09:03 Кавказ Ищхъэрэм и щIыналъэхэм алыдж-урым бэнэкIэмкIэ я спортсмен нэхъ лъэщхэр, илъэс 24-рэ зи ныбжьхэр, иджыблагъэ щызэхуэсащ Дагъыстэным и Каспийск къалэм. |
|
27.03.2024 - 13:58 Тхыдэдж-щIэныгъэлI Сокъур Валерэ «Кърым зауэр къэзыхьа ХьэтIохъущокъуэ и къуэ Кургъуокъуэ - пщыхэм я Iумахуэт» зыфIища и тхыгъэм къызэрыхэщу, зи ныбжьыр илъэс 27-рэ фIэкIа мыхъуа Къаплъэн-Джэрий, I |
|
27.03.2024 - 12:25 Мэзкуу областым и Рузэ къалэм иджыблагъэ щекIуэкIащ Олимп джэгухэм хыхьэ тхэквондо лIэужьыгъуэмкIэ (ВТФ) Урысейм пашэныгъэр къыщыхьыным хуэунэтIауэ ныбжьыщIэхэм, хъыджэбзхэмрэ щIалэхэмрэ я зэхьэзэх |
|
27.03.2024 - 09:03 (ГъащIэ теплъэгъуэ) |
|