ГУКЪЫДЭЖРЭ ГУШХУЭНЫГЪЭРЭ КЪЫПХЕЛЪХЬЭ

Мы махуэр ЮНЕСКО-м къафэмкIэ и дунейпсо советым 1982 гъэм игъэувауэ щытащ. Мэлыжьыхьым и 29-р къызэ­дащтэну къыхэзылъхьар егъэджакIуэ, къэфакIуэ Iэзэ Гусев Пётрщ. А махуэм къалъхуащ франджы балетмейстер, хореограф, балетым и теоретик Новерр Жан-Жорж. Ар Лондон дэт «Друри-Лейн» театрым и балет труппэм и уна­фэщIу щытащ. Новеррщ къа­фэ спектаклхэр япэу зыгъэувын щIэзы­дзар. Балет-пьесэм и хабзэхэр къыщетхэкIа «Письма о танце и балетах» (1759 гъэ) тхылъыр аращ зи Iэдакъэ къыщIэкIар.

Къафэм и бзэр апхуэдизкIэ телъыджэщи, ар тэрмэш хэмыту дунейм цIыхуу тетым къагуроIуэ.
Ди къэралым а махуэр илъэс куэд щIауэ щагъэлъапIэ. 1994 гъэм «Балет» журналым игъэува «Къафэм и псэ» саугъэтыр щатыр абы трагъахуэ.
Къафэр лIэужьыгъуэ куэду зэтопщIы­кIыж. Лъэпкъ куэдым я хабзэхэр, щыIэкIэ-псэукIэр я къафэхэм лъабжьэ яхуэхъуащ. А гупсысэм щыхьэт тохъуэ «Кабардинка» къэрал академическэ ансамблым и художественнэ уна­фэщI Атэбий Игорь «Адыгский сценический танец» фIэщыгъэм щIэту къыдигъэкIа тхы­лъыр.
«Адыгэ къафэ щэнхабзэр къызэры­мыкIуэу къулейщ, купщIэшхуи иIэщ. Ди лъэпкъ тхы­дэм напэкIуэцI нэщхъейхэр щымащIэкъым, ахэр псори къафэм къы­тощ. Пэжщ, ди деж къэмысу куэд кIуэдащ, зыгуэрхэми зэхъуэ­кIыныгъэ ягъуэтащ. Нобэ дэ ди къалэнщ къытхуагъэна щэнхабзэ щIэиныр тхъумэну, ар едгъэфIэкIуэну. Сыт щхьэкIэ жыпIэмэ, ар лъэпкъ хъугъуэ­фIыгъуэхэм ящыщщ», - щетх Атэбийм а тхылъым.
Лъэпкъ къэфакIуэ гупхэр куэду ды­зэриIэм гур хегъахъуэ. Псом хуэмыдэу гуа­пэщ адыгэ щIалэгъуалэм къафэр фIыуэ ялъагъу зэрыхъужар. Адыгэр щIы­пIэ куэдым къыщезыгъэцIыхуа «Кабар­динка»-р Кавказ Ищхъэрэм и къэфакIуэ ансамбль нэхъыжьхэм ящыщщ. Ар зы­темыува щIы кIапэрэ, зылъэгъуауэ зи гум IэфIу къимынэжарэ щыIэкъым. Бжыгъэншэщ ансамблым къикIуа гъуэгуанэм цIэ лъапIэу къыщыфIащар, псалъэ дахэу щыхужаIар, Iэгуауэу щыхуаIэтар. Нэхъы­бэжщ езыми цIыхухэм ярита гукъы­дэжымрэ гушхуэныгъэмрэ. Ди щэнхабзэ бейм и напщIэ ансамблым утыку къришащ къэфакIуэ пщIы ­бжыгъэхэр. Абы­- хэм ящыщ куэдым къы­хуагъэфэщащ  РСФСР-м, КъБАССР-м я цIыхубэ, щIыхь зиIэ я артист цIэ лъапIэхэр, къратащ          СССР-м и медалхэр, орденхэр, щIыхь, фIыщIэ тхылъхэр. Ансамблым нобэ иIэ ехъулIэныгъэхэр куэдкIэ я фIыгъэщ зэман зэмылIэужьыгъуэхэм абы и художест­веннэ унафэщIу щыта Ульбашев Мутай, балетмейстер нэхъыщхьэу лэжьа Думэ­ныщ Iэулэдин сымэ. КъыхыумыгъэщынкIэ Iэмал иIэкъым ансамблыр зэфIэувэн, абы зиужьын папщIэ а лъэхъэнэм республикэм щэнхабзэмкIэ и министру лэ­-жьа Ефэнды Джылахъ­с­тэн хилъхьа и гуа­щIэр.
ИджыкIэ «Кабардинка»-м и кIыщым цIыху щэ ныкъуэ щолъащэ. Ансамблым и нэхъы­жьыфIхэм къалэжьа пщIэмрэ щIы­хьымрэ яхъумэу, абы зэрыхагъэ­хъуэным хущIэкъу зэпытщ. Нобэми ар ирагъэблагъэ щIыпIэ куэдым икIи, нэхъапэми хуэдэу, лъэпкъ щэнхабзэм и фIыпIэу къалъытэ. А псори куэдкIэ я фIыгъэщ ан­самблым и художественнэ уна­фэщI Атэбий Игоррэ гупым я балетмейстер нэхъыщхьэ Битокъу Аслъэн­бэчрэ.
Лъэпкъым и махуэфIи и махуаи дигуэшу бгъурыта ансамблым, къафэр зи псэм хэлъ псоми я махуэмкIэ дохъуэхъу.

Щомахуэ Залинэ.

Поделиться:

ЧИТАТЬ ТАКЖЕ:

29.03.2024 - 08:57

ХЬЭЩIЭХЭМ ДЫКЪЫХАГЪАЩIЭ

Урысей Ипщэмрэ Кавказ Ищхъэрэмрэ регби 7-мкIэ пашэныгъэр къыщыхьыным теухуа зэхьэзэхуэ иджыблагъэ Налшык къалэм щекIуэкIащ.

29.03.2024 - 08:56

ГУАПЭУ ЯГУ КЪАГЪЭКIЫЖ

КъБР-м щIыхь зиIэ и журналист, Урысей Федерацэм, Къэбэрдей-Балъкъэрым щэнхабзэмкIэ щIыхь зиIэ я лэжьакIуэ, жылагъуэ лэжьакIуэ, «Советская молодёжь» газетым и редактор нэхъыщхьэу щыта Къардэн Мухьэм

29.03.2024 - 08:56

ХАДЭХЭКI ФIЭIУГЪЭХЭМКIЭ ДЫПАШЭЩ

Пхъэщхьэмыщхьэмрэ хадэхэкIымрэ къыхащIыкI консерву Кавказ Ищхъэрэм къыщыщIагъэкIым и процент 90-р Къэбэрдей-Балъкъэрым къылъос.

28.03.2024 - 09:03

АДЫГЭХЭМ Я КЪЕЖЬАПIЭР

   ЩIыгум и ныбжьым ебгъапщэмэ, псэ зыIут дунейм еплъытмэ, цIыхум къикIуа гъуэгуанэр кIэщI дыдэщ, тхыдэм и щапхъэхэмкIэ ар мащIэщ.

28.03.2024 - 09:03

КАСПИЙСК ЩЫЗОХЬЭЗОХУЭ

Кавказ Ищхъэрэм и щIыналъэхэм алыдж-урым бэнэкIэмкIэ я спортсмен нэхъ лъэщхэр, илъэс 24-рэ зи ныбжьхэр, иджыблагъэ щызэхуэсащ Дагъыстэным и Каспийск къалэм.