ДИ ГЪАЩIЭМ УВЫПIЭШХУЭ ЩЕУБЫД

Кином и тхыдэм зыщыбгъэгъуазэмэ, ар къыщыунэхуауэ къалъытэр 1895 гъэм дыгъэгъазэм и 28-рщ. А махуэм Париж къалэм и Капуцинок бульварым тет кафем Люмьер зэкъуэшхэм трахауэ дуней псом щыяпэ дыдэу щагъэлъэгъуауэ щытащ «Прибытие поезда на вокзал Ла Сьота» фильм кIэщIыр.

Урысейм япэу кино щыщагъэлъэгъуар 1908 гъэм жэпуэгъуэм и 15-рщ. Абы щыгъуэм утыку кърахьауэ щытащ режиссёр Ромашков Владимир и «Понизовая вольница» фильмыр. Дакъикъи 8-кIэ екIуэкIа а фильмыр Разин Стенькэ теухуа цIыхубэ уэрэдым къытращIыкIат. Абдежым щегъэжьауэ урысей кинематографием зыужьыныгъэхэр игъуэтурэ гъуэгуанэшхуэ къызэпичащ. Техникэ и лъэныкъуэкIэ нобэ кинематографием и зэфIэкIым фIыуэ хэхъуащ, фильмхэри зэщхьэщокI жанр зэмылIэужьыгъуэу: щIэныгъэ, документальнэ, публицистикэ, художественнэ. Кином кIуэ пэтми ди гъащIэм щиубыд увыпIэр зэрылъагэм и щыхьэтщ Iэтауэ ирагъэкIуэкI дунейпсо кинофестивалхэр: «Золотая пальмовая ветвь» (Канны), «Берлинале» (Германие), «Оскар» (США), нэгъуэщIхэри. Апхуэдэу къэрал къэс езым я лъэпкъ кинематографым и махуэ ягъэуващ. Псалъэм папщIэ, Урысейм и Кином и махуэр шыщхьэуIум и 27-м ягъэлъапIэ.

         Ди къэралым и мызакъуэу, дунейпсо кинематографием и зыужьыныгъэм хэлъхьэныгъэхэр хуэзыщIа цIыху щэджащэхэр къахэкIащ адыгэ лъэпкъми. Апхуэдэхэщ Вэрокъуэ Владимир, Къандур Мухьэдин, КIыщокъуэ Алим, Анзор Нэжэт, Шорэ Туркъан, КIуэкIуэ Тамарэ, Тамбий Жаннетэ, Мысостышхуэ Пщызэбий, Хьэмыку Жаннэ, Фырэ Руслан, Къумахуэ Мухьэдин, ТIыхъужь Алий, Жэман Iэминэ, Фахъредин Марьям, Абазэ Рушди, Мэзхьэр Ахьмэд, Мамбэт Аслъэн, Багъ Саид, Акъ Мухьэрбэч, Шорэ Нэзан, Фейруз, Шыбзыхъуэ Басир, Жылэтэж Сэлэдин, ЖьакIэмыхъу КIунэ, Хьэжкъасым Хьэсэн, Мулай Барэсбий, ЕмкIуж Андзор, Бэч Азэмэт, Хъыжьрокъуэ СулътIан сымэ,  нэгъуэщIхэри.

         1938 гъэм трахауэ щытащ «Къэбэрдейм щыщ шууей» фильмыр. Ар теухуат шы гъэхъуным фIыуэ хэзыщIыкI Хьэмгъуокъу Барэсбий. ЕхъулIэныгъэшхуэ иIауэ щытащ 1958 КIыщокъуэ Алимрэ Крепс Владимиррэ я сценарийкIэ траха «Бгым къеха уэсукхъуэ» фильмым.

         Ди республикэм и кинематографиер зэрызэфIэувам и щыхьэтщ Вэрокъуэ Владимир и фильмхэр. А унэтIыныгъэм зыужьыныгъэхэр зэрыщыдиIэм и щыхьэтщ ехъулIэныгъэхэр иIэу ди къэралым и щIыпIэ куэдым щагъэлъэгъуа, театрымрэ киномрэ я режиссёр, Адыгэ Республикэм гъуазджэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ ЕмкIуж Андзор и «Невиновен», Къэбэрдей-Балъкъэр, Адыгэ, Осетие Ипщэ республикэхэм щIыхь зиIэ я артист Хъыжьрокъуэ СулътIан триха «По небу босиком» фильмхэр. Республикэм и кинематографием хэлъхьэныгъэфIхэр хуащI УФ-м гъуазджэхэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ, кинорежиссёр, сценарист цIэрыIуэ Сокуров Александр и гъэсэнхэми.

         ЩХЬЭЩЭМЫЩI Изэ.

Поделиться:

ЧИТАТЬ ТАКЖЕ:

19.04.2024 - 09:01

ДИ ЩIЫНАЛЪЭМ И ЩIЫПIЭ ДАХЭХЭР

Тамбукъан гуэл шыугъэм илъэс 700 тхыдэ къызэринэкIащ. Абы ит псыр ижыркъым, мыл ткIужхэмрэ уэшххэмкIэ ирикъуу аращ. Абыхэм къадэкIуэу ябрууауэ щыта жапIэхэмкIэ абы хохъуэ минеральнэ псы.

19.04.2024 - 09:01

ХЬЭЩIЭЩХЭМРЭ ХЬЭЩIЭХЭМРЭ

2024 гъэм и япэ мазищым къызэрагъэлъагъуамкIэ, хьэщIэщым къыщыувыIэну махуэу зыщрагъэтхамрэ абы щыщIэтIысхьа махуэмрэ я зэхуакум дэлъ пIалъэм и кIыхьагъымкIэ Къэбэрдей-Балъкъэрым къэралым и щIыналъ

18.04.2024 - 12:25

ЖЫДЖЭРУ ЗЫЗЫУЖЬ IЭНАТIЭ

2024 гъэм и япэ мазищым къриубыдэу Къэбэрдей-Балъкъэрым зыщызыплъыхьыну къэкIуа туристхэм я бжыгъэр мин 398-рэ хъуащ икIи ар процент 24,8-кIэ нэхъыбэщ къапщытэж лъэхъэнэм ирихьэлIэу нэгъабэ щыIа бж

18.04.2024 - 10:01

УРЫСЕЙМРЭ ИСЛЪАМ ДУНЕЙМРЭ

УФ-м и Правительствэм и УнафэщIым и къуэдзэ Хуснуллин Марат иджыблагъэ иригъэкIуэкIащ «Урысеймрэ ислъам дунеймрэ: KazanForum» дунейпсо экономикэ зэхуэсым и къызэгъэпэщакIуэ комитетым и зэIущIэр.

18.04.2024 - 09:03

КЪАПЭЛЪЭЩЫН КЪАХЭКIАКЪЫМ

Урысейм иджырей пятиборьемкIэ пашэныгъэр къыщыхьыным хуэунэтIа зэхьэзэхуэ иджыблагъэ Киров къалэм щекIуэкIащ.